Передплата на "Пирятинські вісті" продовжується!
 
Пошук по сайту

Меню

Останні новини

Коментарі

Вкажіть, будь-ласка, відповідно до яких Правил благоустрою (номер, дата) і яку д...

Есть у каждой женщины
Памятная дата —
В этот день ты сыну
Ж...

можно детали? Если удобно обратитесь по номеру 0662364128

Уважаемые, коммунальщики! У Вас будни, а нам каждый день праздник! Употребляя в ...

це завдяки мало розумному крадію вдалося закрити справу! інакше кажучи ні на що ...

Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

КОЖНА ХАТИНА, ЯК І ЛЮДИНА МАЄ СВОЮ ДОЛЮ

Стоять обдерті, без шибок і дверей, напіврозвалені хати, поринувши в бур’яни. Та у кожній з них живе пам’ять про життя, що колись у ній вирувало. Про господарів, котрі, стягуючи останню копійчину, зводили нову будівлю. Нічого не забула хатина. Було в ній усього – сміху і сліз, горя і радості. Тут народжувалося нове життя – з’являлися діти, внуки… Та відтепер лише мальви й барвінок, пробиваючись щороку навесні з-під землі біля хати, нагадують, що колись тут вирувало життя. Навіть пташки, які раніше так весело й радісно щебетали в садку, полишають покинуті людьми двори. Самі ж хатини, незахищені й відкриті всім вітрам, від безсилля й безпорадності опускаються все нижче до землі. Незабаром і зовсім зрівняються з нею.
А поки що стоять вони сумні, прислухаючись: може, загавкає собачка, рипне хвіртка – і у двір зайде господар? Та ні, то тільки шум вітру…
Ось так наші колись квітучі села мало-помалу занепадають – людей стає все менше, а покинутих хат – усе більше. Чого чекати, що ж буде далі? Невже вимре українське село?!
Оксана БОНДАРЕНКО.
Фото Г. Синяк.

Джерело:

Поділитися:

Категорія: Пирятинські вісті | Додав: Пирятинські_вісті (14.03.2008) | Автор: редакція

Переглядів: 596 | Коментарі: 0 | Рейтинг: 0.0/0 |

Всього коментарів: 0

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
 
Розробка дизайна — СтудіяWebus