Передплата на "Пирятинські вісті" продовжується!
 
Пошук по сайту

Меню

Останні новини

Коментарі

Товарищи, обратите внимание на номер, по которому вы звоните. Я обычный заинтере...

Вкажіть, будь-ласка, відповідно до яких Правил благоустрою (номер, дата) і яку д...

Есть у каждой женщины
Памятная дата —
В этот день ты сыну
Ж...

можно детали? Если удобно обратитесь по номеру 0662364128

Уважаемые, коммунальщики! У Вас будни, а нам каждый день праздник! Употребляя в ...

Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Геннадій МОРОЗОВ: «Хто працює добросовісно, – боятися немає чого»


Геннадія Морозова нам відрекомендували як добросовісного прапорщика, зразкового військовослужбовця.
Народився він на Сумщині у родині військового. Через особливості посади батька часто переїжджав разом з родиною, жив у Німеччині, Казахстані. У той час, коли сім’я оселилася в Пирятині, Геннадій проходив строкову службу на Далекому Сході. Після армії він навчався у Сумському технікумі харчової промисловості, працював слюсарем на заводі. У 90-х роках, коли завод зупинився, Геннадій вирішив стати військовим. З 1993-го до 2004 року служив у військовій частині в Пирятині. Після її розформування працював на різних підприємствах Пирятина та району, а у 2016 році підписав контракт з військовою частиною А-1499.
«Я вирішив знову стати військовим, тому що вже мав армійський досвід та навички, - розповідає Г. Морозов. – Окрім цього, змінивши кілька місць роботи, я так і не знайшов достойного, де цінують працівника як людину і фахівця».
Геннадій говорить, що професія військового має свою специфіку. «Людина має бути морально готовою виконувати накази старшого керівництва, подобається їй це чи ні. Військовий повинен чітко виконувати свої функціональні обов’язки, дотримуватися військової дисципліни, вимог статутів і законодавства України».
Геннадій має дружину, 3-х донечок і 4-х онуків. Каже, що родина вже звикла до того, що він - військовий. Проте, звичайно, хвилюються через події на сході України. «Боятися війни – це нормально для людини, - розмірковує прапорщик. - Однак, гинуть не лише на війні. Подивіться новини: в ДТП помирає значно більше, ніж в зоні бойових дій… Військовий мусить розуміти, що наказ – є наказ. Якщо ти потрібен державі в певному місці, – ти мусиш бути там: чи на плацу, підмітаючи його мітлою, чи на посту, чергуючи зі зброєю в руках».
Г. Морозов говорить, що прийшов служити не заради нагород чи подарунків, а на запитання, за які досягнення керівництво вирішило порадити нам поспілкуватися саме з ним, - відповідає: «Люди, буває, кажуть, що я нічого не боюся. А я відповідаю: хто працює добросовісно – боятися немає чого. Я не можу себе виокремлювати від інших, адже працюю в колективі з іншими військовими. Якби не хлопці, не зміг би зробити багато чого з того, що вже реалізоване».
Прослуживши у Збройних Силах на початку становлення незалежної України, Геннадій може порівняти тогочасну армію з сучасною: «Зміни в армії є, хоча, можливо, і не такі явні. Держава зараз відповідальніше ставиться до стану озброєння та техніки. Спорядження стало якіснішим. Форма – краща, харчування, у порівнянні з тим, яким колись було, – теж покращилося… Зміни, напевно, не так швидко відбуваються, як хотілося б… Але якщо вони будуть швидшими, чи встигатимемо ми за змінами?».
Прапорщик ділиться: «Хочеться вивчати військову справу не на застарілих зразках, а мати новітнє озброєння, бажано – вітчизняного виробництва. Добре було б, аби українська промисловість виготовляла сучасну техніку і забезпечувала нею Збройні Сили». І, звичайно, як, напевно, кожен українець, Геннадій хоче, щоб закінчилася війна.
Спілкувалася Ольга ЛАСА. Фото автора

Джерело:

Поділитися:

Категорія: Пирятинські вісті | Додав: Ред (09.02.2018) | Автор:

Переглядів: 38 | Коментарі: 0 | Рейтинг: 0.0/0 |

Всього коментарів: 0

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
 
Розробка дизайна — СтудіяWebus