Передплата на "Пирятинські вісті" продовжується!
 
Пошук по сайту

Меню

Останні новини

Коментарі

Товарищи, обратите внимание на номер, по которому вы звоните. Я обычный заинтере...

Вкажіть, будь-ласка, відповідно до яких Правил благоустрою (номер, дата) і яку д...

Есть у каждой женщины
Памятная дата —
В этот день ты сыну
Ж...

можно детали? Если удобно обратитесь по номеру 0662364128

Уважаемые, коммунальщики! У Вас будни, а нам каждый день праздник! Употребляя в ...

Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Лариса Пономаренко - про те, як житиметься ліцею та школі №1 у нових умовах


Перетворення Пирятинського ліцею в опорний заклад з філією - школою №1 викликало напередодні Нового року хвилю бурхливих обговорень. Батьки, чиї діти вчаться у першій школі, та й педколектив закладу висловлювалися проти такого рішення, мотивуючи це тим, що таким чином школу хочуть закрити. Але відповідне рішення сесії міської ради про створення опорного закладу з філією – в силі.
Що чекає заклади далі, – тема нашої розмови з директором Пирятинського ліцею Ларисою ПОНОМАРЕНКО.
- Ларисо Вікторівно, які зміни чекають і ліцей, і школу №1 у зв’язку з набуттям статусу опорної школи та філії відповідно?
- Після того, як ліцей набув статусу опорного закладу, для нас фактично нічого не змінюється в плані організації навчального процесу. Наше першочергове завдання на даному етапі пов’язане з тим, що заклад став автономним суб’єктом господарювання, і полягає воно у відкритті рахунків, створенні тендерного комітету, комітету з соціального страхування. Це ті повноваження, які ми набуваємо в межах самостійності та опорності.
Зрозуміло, що рівень підготовки вчителів ліцею - значно вищий. Тому вже зараз розробляється система надання допомоги педколективу першої школи, підняття якості викладання у закладі. Ми знаходимося на стадії розробки всіх цих заходів покроково, дуже спокійно, так би мовити, за круглим столом, з урахуванням думки кожного.
На цьому початковому етапі ми зіткнулися з проблемою філії, яку нам треба швидко вирішувати, – це набір учнів до першого класу. На даний час у першій школі лежить всього три заяви від батьків потенційних першокласників. У нас на сьогодні - 69 заяв, тобто маємо повноцінних три класи. За кожним з навчальних закладів розпорядженням міського голови закріплено певну територію. Я не хочу хвалити працівників ліцею чи сварити педагогів з першої школи, але ми маємо на даний час кардинально протилежну картину. В ліцеї робота з майбутніми першокласниками, їх батьками ведеться активно, вже відбулося знайомство педагогів з дітьми та їх батьками, проведено підготовчі заняття в рамках акції «Дай руку першокласнику!», обговорено питання подальшої участі закладу в проекті «Інтелект України». На сьогодні прийнято рішення не продовжувати цей проект на наступний рік, бо це фінансово тяжко для батьків. Тим паче, що нас чекає новий Державний стандарт початкової освіти, інтегроване навчання, створення зон комфорту для учнів. Це буде зовсім інша початкова школа.
Та повернуся до ситуації, що склалася по першій школі, де нас чекала не дуже приємна картина… Я поспілкувалася з вчителем, яка має набирати перший клас, запитала, чому не проведено роботу з батьками, чому не було обходу дітей, які територіально закріплені за школою №1. Відповіді на ці питання не почула. Вважаю, що необхідно активізувати роботу і найближчим часом обійти кожну родину, де є потенційні учні першого класу, та обговорити з батьками перспективу навчання їх дитини у цій школі.
Та й загалом, наповнюваність класів у школі - невисока. Найбільше дітей зараз навчається у 9 класі – 20 осіб, а всього у школі - 140 учнів. Це надзвичайно мала кількість школярів як для міської школи.
- В контексті Вашої розповіді виникає питання: чи плануєте якісь заходи для збільшення кількості дітей у школі №1?
- Звісно. І ці кроки ми маємо з колективом напрацьовувати разом. У нас ще не було спільного засідання з педагогами, під час якого ми б могли розробляти стратегію наших подальших дій. Але ці зустрічі обов’язково будуть і вони, я сподіваюся, дадуть очікуваний результат. Насильно переводити дітей з однієї школи в іншу ми не маємо права і не будемо, тому працюватимемо над тим, аби школа №1 ставала привабливішою для її потенційних учнів.
У ліцеї надзвичайно потужний склад завучів, які, я впевнена, зможуть надати необхідну кваліфіковану допомогу колективу школи №1. Ми вже зараз вирішили, що представник адміністрації кожного дня буде відвідувати школу, надавати посильну допомогу у веденні документації. Це в жодному разі не буде контроль. Це добра, нормальна співпраця, яка покликана змінити ситуацію на краще. Ми працюємо спільно і повинні розуміти, що віднині пливемо в одному човні.
- Чи зміниться щось для учнів першої школи, які вже з цього семестру вчитимуться у філії?
- Ми плануємо вивчити рівень навченості дітей, адже учні, починаючи з 8-х класів, будуть вивчати за поглибленою програмою певні предмети. Поглиблене вивчення якого предмета буде в першій школі, - будемо вирішувати на основі співбесід з дітьми, батьками, колективом та на основі діагностики знань та уподобань дітей.
- З усього сказаного Вами вище зрозуміло, що боятися школі №1 немає чого і перетворення її на філію опорного закладу принесе більше плюсів, ніж мінусів.
- Безумовно. Скажу більше, перша хвиля вже вщухла, і ситуація зараз трішки стабілізувалася. Колектив має заспокоїтися, вони повинні прийняти цю ситуацію. Для цього ми будемо зустрічатися, слухати їх, чути їхні побоювання, аби зрозуміти, чому виникла напружена ситуація. Якщо комусь і слід було якось бунтувати, то, можливо, саме ліцею, з бюджету якого забирається близько 400 тисяч гривень на забезпечення функціонування першої школи…
Педагогічний склад школи №1 я знаю ще по попередній роботі і переконана, що всі ці люди – дуже розумні, виважені. Це колектив, якого рушити не можна, і він буде повністю збережений. Коли я йшла на посаду директора закладу, то говорила, що з моїм приходом жодних ротацій, змін, скорочень не буде. Тільки після певного відрізку роботи ми зможемо рекомендувати вчителям змінити траєкторію своєї подальшої діяльності, як того вимагає нова сучасна школа. Лише у випадку, якщо людина буде блокувати всі наші починання, не правильно їх трактуватиме, можливо, будуть якісь радикальні міри. Поки що в нас все спрямовано на те, щоб спершу навчити, далі практикувати, лише потім підводити підсумок і робити якийсь висновок.
- Ларисо Вікторівно, не можу оминути в нашій розмові ще однієї важливої теми – харчування учнів ліцею. Ми всі пам’ятаємо випадок з отруєнням дітей на початку цього навчального року та й взагалі багато батьків скаржаться, що якість харчування у закладі їх не задовольняє. Як будете виправляти ситуацію?
- Вирішення проблеми з належною організацією харчування учнів ліцею особисто для себе визначаю як одне з першочергових на даному етапі завдань. Більше того, над вирішенням цієї проблеми працює багато людей. Психологічна служба нашого закладу розробила анкети для батьків учнів початкової, середньої та старшої школи. Ми наперед знаємо, що відповідь на питання про те, чи задоволені вони якістю харчування дітей, - буде негативною. Можливо, це пов’язано з тим, що ціна харчування складала 5,8 грн. На цю суму нагодувати дитину смачною та корисною їжею - нереально.
В новому році вартість харчування становитиме 12 гривень. І якщо раніше учні початкової школи харчувалися безкоштовно, то вже в другому семестрі вони мають доплачувати за обід по 2 гривні, решту – 10 гривень, оплачує міська рада. Ми маємо зараз ще одну проблему – яким чином для учнів початкової школи організувати процес розрахунку, адже зрозуміло, що користуватися терміналом маленьким дітям – непросто. Варіантів кілька, але все сходиться до того, що ми даємо додаткову роботу класоводам.
На найближчі дні нами заплановано поїздку до Миргородської школи, яка брала участь у проекті «ТСН» для підвищення якості харчування. Наші колеги з відділу освіти РДА були там, ми з ними спілкувалися і вже дещо знаємо. Маємо конкретні запитання до меню, введення до нього овочів, його вітамінізацію. Бо те, що нам пропонують на сьогодні кухарі, не задовольняє ні нас, ні батьків. Зараз знаємо чітко, що в меню нашої їдальні в новому семестрі з’являться і запіканки, і сирники, і оладки, що урізноманітнить меню та зробить його привабливішим для дітей.
- Як боротиметеся з тим, що кожної перерви сотні учнів ліцею бігають через дорогу в магазини по булочки, пиріжки та й багато інших, далеко не корисних для дітей, «смаколиків»?
- Ми спілкувалися з багатьма дітьми, батьками і розуміємо, що нам потрібно дати свою випічку. Але проблема в тому, що в нас дуже велика школа, гарячим харчуванням охоплено 400-450 дітей щодня. На таку кількість 2,5 ставки кухаря, по 1 ставці підсобного працівника та комірника - замало. А якщо додати ще виготовлення випічки, - буде зовсім складно. Навіть додаткові півставки кухаря в цій ситуації нам би дуже допомогли. Та, незважаючи на всі складнощі, ми вже з початку другого семестру запропонуємо нашим дітям випічку власного виробництва. На канікулах проводимо пробні випічки, розробляємо асортимент. Можливо, на початковому етапі він буде не настільки широкий, як того хотілося б, але це буде своя продукція, за якість та свіжість якої ми відповідатимемо. Будемо шукати шляхи, як стимулювати працівників кухні для покращення їх роботи.
Окрім цього, маємо ідею провести кілька занять з батьками по здоровому харчуванню дитини вдома. Бо, на жаль, нам доводиться стикатися і з випадками того, що діти вдома харчуються неправильно. Зранку поїли, наприклад, ті ж пластівці з молоком, які так часто пропагуються зараз, а потім в школі дитина погано почувається… А для учнів старшої школи Олена Свириденко пообіцяла безкоштовно провести заняття по здоровому харчуванню.
- Ларисо Вікторівно, сьогодні ми почули багато Ваших хороших планів та задумів. Бажаю, аби Вам вдалося всі їх втілити у життя.
- Будемо старатися. Для їх втілення хочеться заручитися підтримкою і колективу, і батьків. До речі, ми будемо активніше залучати останніх до участі у шкільному житті. Вже зараз працюємо над створенням піклувальної наглядової ради, яка буде контролювати використання коштів, рекомендувати як це краще робити, тощо. Хочеться, аби ми спільно зробили наші школи кращими, затишнішими та привабливішими для дітей.
Розмову вела
Людмила ВОЛИК

Джерело:

Поділитися:

Категорія: Пирятинські вісті | Додав: Ред (12.01.2018) | Автор:

Переглядів: 114 | Коментарі: 0 | Рейтинг: 0.0/0 |

Всього коментарів: 0

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
 
Розробка дизайна — СтудіяWebus