Передплата на "Пирятинські вісті" продовжується!
 
Пошук по сайту

Меню

Останні новини

Коментарі

Вкажіть, будь-ласка, відповідно до яких Правил благоустрою (номер, дата) і яку д...

Есть у каждой женщины
Памятная дата —
В этот день ты сыну
Ж...

можно детали? Если удобно обратитесь по номеру 0662364128

Уважаемые, коммунальщики! У Вас будни, а нам каждый день праздник! Употребляя в ...

це завдяки мало розумному крадію вдалося закрити справу! інакше кажучи ні на що ...

Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

СПІЛКУЄМОСЯ З ЧИТАЧЕМ

Минулого вівторка відбувся сеанс телефонного зв’язку «Спілкуємося з читачем». До редакції «Пирятинських вістей» зі своїми запитаннями звернулося кілька осіб.
Минулого вівторка відбувся сеанс телефонного зв’язку «Спілкуємося з читачем». До редакції «Пирятинських вістей» зі своїми запитаннями звернулося кілька осіб.
Про аварійні дерева
«Чи проводиться моніторинг ситуації з аварійними деревами на території міста? Чи випилюються ті дерева, які несуть потенційну небезпеку оточуючим?» – відповідь на ці питання попросив надати пирятинець Михайло.
Директор КП «Каштан» Віталій СКОЧКО з цього приводу повідомив наступне:
- Звичайно, на території міста ведеться облік аварійних дерев. При міській раді створено спеціальну комісію, яка визначає, які дерева на території населеного пункту потребують спилювання чи обпилювання. В разі, якщо дерево потрібно спиляти, на це береться відповідний дозвіл у Полтаві, потім видається ордер, відповідно до якого нашими працівниками і проводиться спилювання. На обпилювання дерев дозвіл брати не потрібно, після відповідних висновків комісії наші працівники виїжджають на місце і проводять необхідну процедуру.

В якому стані річки району?
З таким запитанням до нас звернувся Микола Кабушка з Пирятина.
Науковий співробітник НПП «Пирятинський», к. г. н. К. Данько надав таку відповідь:
- Територія НПП «Пирятинський» практично повністю зосереджена в межах басейну річки Удай, притоки другого порядку р. Дніпро (притока першого порядку - р. Сула). Винятком є лише гідрологічний заказник «Пологи», який знаходиться в басейні р. Сліпорід. НПП «Пирятинський» розміщений у нижній течії річки Удай, яка протікає територією парку в центральній його частині. На 113,7 км від гирла р. Удай в межах парку до Удаю впадає найбільша його притока р. Перевод – друга за розмірами водна артерія нацпарку. До Переводу (на 5,8 км) впадає третя річка парку - Руда.
З гідрологічної точки зору, водні об’єкти нацпарку є слабо вивченими, хоча гідрологічна вивченість території басейну Удай забезпечена досить тривалими рядами гідрологічних спостережень на річках басейну. Так, у басейні Удаю у свій час діяло 7 гідрологічних постів, нині функціонує лише 2. Один гідрологічний пост на річці Удай – м. Прилуки (1936-1941, 1944 – по теперішній час) та другий гідропост на р. Перевод – с. Сасинівка (1956 – по теперішній час) – в межах парку. Репрезентативним є ряд гідрологічних спостережень на р. Удай – с. Курінька (1953-1988рр.).
На гідрологічних постах водотоків НПП «Пирятинський» виконуються стандартні гідрометеорологічні спостереження. Спостереження за рівнями води та температурою води виконуються щодня - о 8.00 та 20.00. Крім того, здійснюються спостереження за станом русла, його льодовим покривом, а також за стоком води. Отримані результати дозволяють краще зрозуміти сучасні тенденції зменшення водності річок, які спостерігаються на всій території України та Східної Європи.
Сучасні гідрологічні дослідження вказують на встановлення в сучасний період на річках України маловодної фази водності. Річка Удай в даному випадку не є винятком: маловодна фаза спостерігалася протягом 1936-1976 рр. (40 років), багатоводна фаза - протягом 1977-2007 рр. (30 років). Хоча цей процес і є природною тенденцією, який має циклічний характер. Тобто, за маловодною фазою згодом настане багатоводна і так далі. Тривалість фаз різної водності на річках лісостепової зони, зазвичай, може становити 25-35 років. Ступінь прояву (величина водності) фаз водності певною мірою підсилюється, а інколи послаблюється господарською діяльністю (водозабори води (комунальні, промислові), регулювання стоку річок ставками чи водосховищами, скидання дренажних вод тощо).
Враховуючи важливість водних ресурсів (особливо Дніпра і Дністра), для економіки і населення тривала гідрологічна посуха надалі може мати надзвичайні й довготривалі негативні наслідки для секторів економіки, залежних від водного фактору. Зокрема, ускладнюватиметься діяльність водогосподарського, енергетичного комплексу, об’єктів комунального, рибного господарств, водозабір поверхневих вод для виробничих і соціальних потреб через зменшення доступних водних ресурсів, погіршуватиметься екологічна ситуація на водних об’єктах тощо.
Наостанок хочу зазначити, що навіть виконання всіх необхідних заходів з відновлення водного потенціалу наших водотоків компетентними органами влади не вирішить всіх наших проблем. Пам’ятаймо, що в боротьбі за збереження якості та кількості придатних до споживання водних ресурсів мають брати участь всі громадяни. Почнемо з себе: давайте підтримувати чистоту наших колодязів та струмків, берегів та русел річок!
Від редакції: відповіді на інші питання читайте в наступному номері газети.

Джерело:

Поділитися:

Категорія: Пирятинські вісті | Додав: Ред (01.06.2017) | Автор:

Переглядів: 42 | Коментарі: 0 | Рейтинг: 0.0/0 |

Всього коментарів: 0

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
 
Розробка дизайна — СтудіяWebus