Передплата на "Пирятинські вісті" продовжується!
 
Пошук по сайту

Меню

Останні новини

Коментарі

Вкажіть, будь-ласка, відповідно до яких Правил благоустрою (номер, дата) і яку д...

Есть у каждой женщины
Памятная дата —
В этот день ты сыну
Ж...

можно детали? Если удобно обратитесь по номеру 0662364128

Уважаемые, коммунальщики! У Вас будни, а нам каждый день праздник! Употребляя в ...

це завдяки мало розумному крадію вдалося закрити справу! інакше кажучи ні на що ...

Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Володимир Ковалівський: хто, як не ми?..


Неоголошена і не визнана війна на Сході України, яку всі вперто продовжують називати АТО, круто змінила долі десятків, сотень тисяч людей. Змінилося життя тих, хто змушений був покинути свої домівки і їхати у невідомість... Змінилося життя людей, які втратили на цій неоголошеній війні близьких. А ще змінилися, стали іншими українські чоловіки, які готові покинути насиджені кабінети, залишити родини, аби не допустити ворога далі. Змінилися чи, можливо, рано подорослішали українські юнаки, які ще вчора «косили» від армії, а сьогодні пішли у добробати... Кажуть: хто, як не ми?..
Днями про одного такого юнака - Володю Ковалівського, ми дізналися з розповіді його бабусі Лариси Ковалівської.
- З дитинства Володя цікавився історією рідного краю, природою, черпав інформацію з розповідей прадідуся Івана Васильовича Білаша. Багато на ці теми розповідала йому і я, адже за спеціальністю - вчитель природничих наук, а потяг до вивчення історії рідного краю маю з дитинства... Тому розповісти мала що.
Народився і виріс Володя на Одещині, але протягом деякого часу хлопчик проживав у бабусі в Пирятині, навчався у міській школі №1. Під час навчання особливо захоплювався уроками хімії та біології, які викладала тодішній директор закладу Зоя П`ятак, та української літератури, якої вчила школярів Лариса Стригунівська. Після закінчення школи здобув професію, пов’язану з природою, - став лісником. Але попрацювати майже не довелося... Почалися сумнозвісні події на Донбасі... Що це - реальна війна, яка несе руїни, втрати, яка стає причиною непоправного, хлопець відразу не повірив.
Дідусь по материнській лінії Володимир Кандауров відразу з початком сумнозвісних подій почав займатися організацією волонтерського руху на Одещині. Одного разу Володя впросив волонтерів взяти з собою, аби побачити те, що там діється, на власні очі. Звідти повернувся іншою людиною... І відразу ж пішов у військкомат проситися, аби мобілізували в армію. Там відмовляли, як могли, - хлопцеві на той момент було 18 років, для служби на Сході призивали, починаючи з 20-ти... Але він ходив кожного дня протягом двох тижнів. Військовий комісар знайшов батьків, повідомив їм, що син щодень оббиває поріг військкомату: проситься в армію. Спілкуючись між собою, дорослі чоловіки зрозуміли, що переконати юнака їм, навіть усім разом, не під силу.
Тому вирішили: хай іде. Відправили його нести службу на південь Одещини, на кордон з Румунією. Там, на прикордонному катері, прослужив аж... три тижні. А коли на місце несення служби прибув транспорт, аби переправити мобілізованих на Схід України, він написав рапорт, поклав його начальнику на стіл і разом з іншими вирушив на війну. На Сході прослужив рік. Багато чого за цей час довелося пережити, побачити те, що навіть дорослі чоловіки не завжди витримують... Але про свій вибір не пошкодував ні на мить: якщо ми не зупинимо їх там, то скоро вони прийдуть у наші домівки, - так говорив постійно, заспокоюючи рідних, які щоденно переживали за хлопця, слухаючи з різних джерел новини зі Сходу України.
Після року служби знову направили на південь Одещини, а невдовзі - демобілізували. Вдома відпочивав недовго - кілька тижнів... І знову вирушив здобувати право на мирний завтрашній день для рідної України, підписавши контракт. Служить і понині...
- Вірить, що пішов служити не дарма, що захищає не чиїсь примарні інтереси, а захищає неньку-Україну, на якій невдовзі запанує мир, добро, - закінчує розповідь про свого внука, свою гордість Лариса Іванівна.
Людмила ВОЛИК

Джерело:

Поділитися:

Категорія: Пирятинські вісті | Додав: Ред (23.03.2017) | Автор:

Переглядів: 56 | Коментарі: 0 | Рейтинг: 0.0/0 |

Всього коментарів: 0

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
 
Розробка дизайна — СтудіяWebus